вузловий

ВУЗЛОВИ́Й, а́, е́.

1. У якому сходяться колії, шляхи і т. ін.

На вузловій станції наш поїзд мав чимало стояти (С. Васильченко);

Через кільки днів Директорія мала стільки сили, що могла рушити з Білої Церкви, щоб заняти [зайняти] Фастів, вузлову залізничу [залізничну] станцію між Київом [Києвом] і Одесою (В. Винниченко);

Експрес пролетів уже декілька нічних станцій і .. поспішав до вузлового пункту (М. Хвильовий);

Ось, надвечір, вузлова станція: тут пересідати (В. Барка);

В недалекому майбутньому з цього трампліна [штучного супутника] братимуть розгін до далеких зоряних світів фотонні ракети. Тобто штучний супутник “ЮК” стане вузловою міжпланетною станцією (С. Плачинда);

// у знач. ім. вузлова́, во́ї, ж. Залізнична станція, де сходяться декілька колій, шляхів.

Скiльки глянь, вся величезна вузлова клекоче збудженим людом, вподовж вагонiв натовпи, гуки (О. Гончар).

2. перен. Головний, центральний.

Сучасність поетичного слова полягає, перш за все, в чуйності поета до головних, вузлових питань народного життя (з наук. літ.);

Терни – один із наскрізних вузлових образів Франкової поезії (з наук.-попул. літ.).

3. Із вузлами (див. ву́зол¹ 1).

Iлько, мiцно тримаючи вузловий налигач, перевiв [корову] Лиску по колодах над струмком i вийшов на вулицю, що вела до мосту (Ю. Логвин).

4. техн. Стос. до вузла (див. ву́зол¹ 9).

Усі ремонтні роботи в майстернях проводяться прогресивним вузловим методом (з газ.).