вузловий
ВУЗЛОВИ́Й, а́, е́.
1. У якому сходяться колії, шляхи тощо.
На вузловій станції наш поїзд мав чимало стояти (Вас., II, 1959, 270);
Вишгород був вузловим пунктом, через який ішли товари з півдня і півночі по Дніпру (Вісник АН, 8, 1949, 44).
2. перен. Головний, центральний.
На початку XX століття вузловим пунктом усіх суперечностей імперіалізму і найбільш вразливою його ланкою виявилась Росія (До 40-річчя Вел. Жовтн. соц. рев., 1957, 7);
Сучасність поетичного слова.. полягає, перш за все, в чуйності поета до головних, вузлових питань народного життя (Поезія.., 1956, 166).
3. техн. Стос. до вузла ( див. ву́зол¹ 7).
Всі ремонтні роботи [в майстернях РТС] проводяться прогресивним вузловим методом (Рад. Укр., 13.XI 1960, 2).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вузловий — вузлови́й прикметник Орфографічний словник української мови
- вузловий — -а, -е. 1》 У якому сходяться колії, шляхи тощо. Вузлова залізнична станція. 2》 перен. Головний, центральний. 3》 тех. Стос. до вузла (див. вузол I 7)). Великий тлумачний словник сучасної мови
- вузловий — ВУЗЛОВИ́Й, а́, е́. 1. У якому сходяться колії, шляхи і т. ін. На вузловій станції наш поїзд мав чимало стояти (С. Васильченко); Через кільки днів Директорія мала стільки сили, що могла рушити з Білої Церкви, щоб заняти [зайняти] Фастів... Словник української мови у 20 томах