вундеркінд
ВУНДЕРКІ́НД, а, ч.
Не за віком дуже здібна, обдарована дитина.
Сашко виріс добрим хлопцем. Не вундеркінд, не через край обдарований різноманітними здібностями юнак, а просто розумний хлопчина, .. чулий і вдумливий (Б. Антоненко-Давидович);
Захоплені родичі постійно демонструють цього вередливого вундеркінда своїм знайомим (М. Слабошпицький).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вундеркінд — вундеркі́нд іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- вундеркінд — (від нім. wunderkind — чудо-дитина) дитина, яка у своєму віці засвідчує виняткові здібності у музиці, математиці, спорті тощо Словник іншомовних соціокультурних термінів
- вундеркінд — -а, ч. Дуже здібна дитина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вундеркінд — Чудодитина Словник чужослів Павло Штепа
- вундеркінд — (нім. Wunderkind — чудо-дитина) — дитина, надзвичайно обдарована в галузі композиції або виконавства, така, як В.А.Моцарт, Ф.Ліст, Ф.Крейслер, Я.Хейфец, І.Менухін, В.Фереро, Р.Лоретті та інші. Словник-довідник музичних термінів
- вундеркінд — вундеркі́нд (нім. Wunderkind, букв. – чудо-дитина) дитина, яка має виняткові здібності, талант. Термін «вундеркінд» вживається також з іронією. Словник іншомовних слів Мельничука
- вундеркінд — ВУНДЕРКІ́НД, а, ч. Не за віком дуже здібна дитина. Вундеркінд… Це слово навіває образ талановитої.. дитини (Знання.., 11, 1967, 17). Словник української мови в 11 томах
- вундеркінд — рос. вундеркинд (нім. Wunderkind, букв. — чудо-дитина) — дитина виняткових здібностей, особливо талановита. Eкономічна енциклопедія