вундеркінд

вундеркі́нд

-а, ч.

Дуже здібна дитина.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вундеркінд — вундеркі́нд іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. вундеркінд — (від нім. wunderkind — чудо-дитина) дитина, яка у своєму віці засвідчує виняткові здібності у музиці, математиці, спорті тощо Словник іншомовних соціокультурних термінів
  3. вундеркінд — Чудодитина Словник чужослів Павло Штепа
  4. вундеркінд — (нім. Wunderkind — чудо-дитина) — дитина, надзвичайно обдарована в галузі композиції або виконавства, така, як В.А.Моцарт, Ф.Ліст, Ф.Крейслер, Я.Хейфец, І.Менухін, В.Фереро, Р.Лоретті та інші. Словник-довідник музичних термінів
  5. вундеркінд — ВУНДЕРКІ́НД, а, ч. Не за віком дуже здібна, обдарована дитина. Сашко виріс добрим хлопцем. Не вундеркінд, не через край обдарований різноманітними здібностями юнак, а просто розумний хлопчина, .. чулий і вдумливий (Б. Словник української мови у 20 томах
  6. вундеркінд — вундеркі́нд (нім. Wunderkind, букв. – чудо-дитина) дитина, яка має виняткові здібності, талант. Термін «вундеркінд» вживається також з іронією. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. вундеркінд — ВУНДЕРКІ́НД, а, ч. Не за віком дуже здібна дитина. Вундеркінд… Це слово навіває образ талановитої.. дитини (Знання.., 11, 1967, 17). Словник української мови в 11 томах
  8. вундеркінд — рос. вундеркинд (нім. Wunderkind, букв. — чудо-дитина) — дитина виняткових здібностей, особливо талановита. Eкономічна енциклопедія