вутленький
ВУТЛЕ́НЬКИЙ, а, е.
Зменш.-пестл. до ву́тлий.
Хитається під ногами вутленький місток – улітку він завжди хитається (Григір Тютюнник);
Він з якоюсь лихою втіхою дививсь, що така ще вона [Галя] вутленька, хиленька (Марко Вовчок).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вутленький — вутле́нький прикметник Орфографічний словник української мови
- вутленький — див. слабий Словник синонімів Вусика
- вутленький — ВУТЛЕ́НЬКИЙ, а, е. Зменш.-пестл. до ву́тлий. Він з якоюсь лихою втіхою дививсь. Що така ще вона [Галя] вутленька, хиленька (Вовчок, І, 1955, 158); Через кілька хвилин вутленький візок уже котився по м’якій порослій травою дорозі до річки (Ю. Бедзик, Вогонь.., 1960, 99). Словник української мови в 11 томах
- вутленький — Вутленький, -а, -е ум. отъ вутлий. Словник української мови Грінченка