вчитися

ВЧИ́ТИСЯ див. учи́тися.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вчитися — вчи́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вчитися — (чого) вивчати <�студіювати, засвоювати> що, обр. сидіти на шкільній <�студентській> лаві; (практично) набивати руку, переймати досвід; (у школі) ходити <�вчащати> до, відвідувати що; навчатися, (на кого) думати бути ким Словник синонімів Караванського
  3. вчитися — [ўчитиес'а] = учитися ўчус'а, ўчис':а, ўчиц':а, ўчиемос'а, ўчиетес'а, ўчац':а; нак. ўчис'а, ўч'іц':а Орфоепічний словник української мови
  4. вчитися — вчи́тися ро́зуму (уму́-ро́зуму). Набувати досвіду, уміння, знань. — Чоловік на те й родився, щоб весь вік, скільки живе, розуму вчитися (Григорій Тютюнник). Фразеологічний словник української мови
  5. вчитися — НАВЧИ́ТИСЯ (НАУЧИ́ТИСЯ рідко) чого, з інфін., із сполучним сл. як (набути певних знань, навичок, уміння що-небудь робити), ВИ́ВЧИТИСЯ чого і з інфін.; ПІДКУВА́ТИСЯ з чого, в чому і без додатка, розм. Словник синонімів української мови