1. Словник української мови у 20 томах

вшивка

ВШИ́ВКА (УШИ́ВКА), и, ж.

Те, що вшите; вставка.

Коли стих бій.., на рейках знайшли серед трупів двох, одягнутих у піджачки з плисовими вшивками на рукавах, якими німці мітили полонених (П. Панч);

Виробники офіційних сувенірів дуже серйозно ставляться до захисту продукції від підробок. Так, кожен такий предмет матиме на собі своєрідну “акцизну марку” – голографічний знак захисту, а футболки і кепки – спеціальну вшивку з логотипом конкурсу (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вшивка — вши́вка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. вшивка — (ушивка), -и, ж. Те, що вшите; вставка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вшивка — ВСТА́ВКА (те, що вставлене у щось якимсь чином); ВШИ́ВКА (УШИ́ВКА) (тільки вшите); У́СТАВКА розм. (певна частина крою сорочки). Раїса брала олівець і робила в рукопису вставки та поправки (М. Коцюбинський); Піджачки з плисовими вшивками на рукавах (П. Словник синонімів української мови
  4. вшивка — ВШИ́ВКА (УШИ́ВКА), и, ж. Те, що вшите; вставка. Коли стих бій.., на рейках знайшли серед трупів двох, одягнутих у піджачки з плисовими вшивками на рукавах, якими німці мітили полонених (Панч, В дорозі, 1959, 87). Словник української мови в 11 томах