вшивка

ВСТА́ВКА (те, що вставлене у щось якимсь чином); ВШИ́ВКА (УШИ́ВКА) (тільки вшите); У́СТАВКА розм. (певна частина крою сорочки). Раїса брала олівець і робила в рукопису вставки та поправки (М. Коцюбинський); Піджачки з плисовими вшивками на рукавах (П. Панч); Пояси.., уставки на грудях і плечах, намітки на головах ткали чудові київські майстри (С. Скляренко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вшивка — вши́вка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. вшивка — (ушивка), -и, ж. Те, що вшите; вставка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вшивка — ВШИ́ВКА (УШИ́ВКА), и, ж. Те, що вшите; вставка. Коли стих бій.., на рейках знайшли серед трупів двох, одягнутих у піджачки з плисовими вшивками на рукавах, якими німці мітили полонених (П. Словник української мови у 20 томах
  4. вшивка — ВШИ́ВКА (УШИ́ВКА), и, ж. Те, що вшите; вставка. Коли стих бій.., на рейках знайшли серед трупів двох, одягнутих у піджачки з плисовими вшивками на рукавах, якими німці мітили полонених (Панч, В дорозі, 1959, 87). Словник української мови в 11 томах