віандот

ВІАНДО́Т, а, ч.

Порода курей, яка відзначається великою несучістю та високоякісним м'ясом.

Із яйце-м'ясних курей, що розводять в Україні, заслуговують поширення такі породи: первомайські, місцеві українські зозулясті, віандот (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. віандот — віандо́т іменник чоловічого роду, істота порода курей Орфографічний словник української мови
  2. віандот — віандо́т м’ясна й несуча порода курей, виведена в США. Від назви північно-американського племені індіанців. Словник іншомовних слів Мельничука
  3. віандот — ВІАНДО́Т див. віандо́ти. Словник української мови в 11 томах