1. Словник української мови у 20 томах

вівсина

ВІВСИ́НА, и, ж.

1. Зернина вівса.

Кожен кінь мовчки переживав своє зле розчарування. Першим оговтався енергійний молодик. – Щоб я тепер хоч на вівсину постирався! – вискляво заіржав. – Хоч на вівсину... (В. Дрозд).

2. Стебло вівса.

На полі ні травинки. Тільки одинока вівсина сумно хитається на вітрі (з мемуарної літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вівсина — вівси́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. вівсина — -и, ж. 1》 Зернина вівса. 2》 Стебло вівса. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вівсина — ВІВСИ́НА, и, ж. 1. Зернина вівса. 2. Стебло вівса. Словник української мови в 11 томах
  4. вівсина — Вівсина, -ни ж. Зерно овса (одно). Словник української мови Грінченка