1. Словник української мови у 20 томах

вівчарик

ВІВЧА́РИК¹, а, ч.

Зменш.-пестл. до вівча́р 1.

– Не піду за багацького сина, я для Івоніки-вівчарика суджена (з легенди);

Вівчарик на ґерлиґу похиливсь (Я. Щоголів);

Ой як будуть вівчарики Білі вівці пасти, Будуть мої співаночки За кресаню класти... (М. Коцюбинський).

ВІВЧА́РИК², а, ч.

Дрібний перелітний співочий птах родини кропив'янкових жовтувато-зелено-сірого забарвлення із шилоподібним дзьобом.

Далеко запідпадьомкала перепілочка, і раз у раз висвистував вівчарик (О. Стороженко);

На різні голоси славлять весну дрозди, коноплянки, вівчарики, щиглики (О. Копиленко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вівчарик — вівча́рик 1 іменник чоловічого роду, істота вівчар вівча́рик 2 іменник чоловічого роду, істота птах Орфографічний словник української мови
  2. вівчарик — I -а, ч. Зменш.-пестл. до вівчар 1). II -а, ч. Дрібний перелітний співучий птах жовтувато-зелено-сірого забарвлення, із шилоподібним дзьобом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вівчарик — Співочий птах із ряду горобцеподібних, заселяє зарості й ліси Євразії та Центр. Африки; довж. бл. 11 см; будує кулеподібні гнізда з бічним входом; охороняються. Універсальний словник-енциклопедія
  4. вівчарик — ВІВЧА́РИК¹, а, ч. Зменш.-пестл. до вівча́р 1. Вівчарик на герлигу похиливсь (Щог., Поезії, 1958, 101); Ой як будуть вівчарики Білі вівці пасти, Будуть мої співаночки За кресаню класти… (Коцюб., II, 1955, 322). ВІВЧА́РИК², а... Словник української мови в 11 томах
  5. вівчарик — Вівчарик, -ка м. 1) ум. отъ вівчарь. 2) Родъ игры на свирѣли. 3) Бекасъ. Закигикала над ними чайка.... висвистував вівчарик. Стор. І. 126. Словник української мови Грінченка