вівчарювання
ВІВЧАРЮВА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. вівчарюва́ти.
[Пастух:] Хліб з'їв коня, царівно, це значить: у мене був кінь, якого я заслужив за багато років вівчарювання. З'їв той кінь хлібину, а вона була отруєною, от і загинув мій кінь (з казки).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вівчарювання — -я, с. Дія за знач. вівчарювати. Великий тлумачний словник сучасної мови