вівчарювання

вівчарюва́ння

-я, с.

Дія за знач. вівчарювати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вівчарювання — ВІВЧАРЮВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. вівчарюва́ти. [Пастух:] Хліб з'їв коня, царівно, це значить: у мене був кінь, якого я заслужив за багато років вівчарювання. З'їв той кінь хлібину, а вона була отруєною, от і загинув мій кінь (з казки). Словник української мови у 20 томах