вігонь
ВІГО́НЬ, і, ж.
1. Південноамериканська тварина родини верблюдових, що має тонку, м'яку вовну.
Довжина вігоні становить 150 см, зріст у холці близько метра, а вага – 50 кг (з наук.-попул. літ.);
Вігонь дуже ляклива тварина, тому втікає, відчувши найменшу небезпеку (з наук.-попул. літ.);
Представлені лами в Патагонсько-Чилійській підобласті двома дикими видами: вігонь та гуанако (з навч. літ.).
2. Високоякісна м'яка довга вовна цієї тварини.
Вігонь надзвичайно тонка, червонувато-бурого кольору, складається переважно з пухових волосин (з наук.-попул. літ.).
3. Тонка, м'яка тканина з вовни вігоні або її імітація.
Шарф із чорної вігоні.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вігонь — віго́нь 1 іменник жіночого роду, істота тварина віго́нь 2 іменник жіночого роду тканина Орфографічний словник української мови
- вігонь — -і, ж. 1》 Південноамериканська тварина з роду лам, що відзначається тонкою, м'якою шерстю. 2》 Високоякісна м'яка довга шерсть цієї тварини. 3》 Тонка, м'яка тканина з шерсті вігоні або її імітація. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вігонь — віго́нь (франц. vigogne, від ісп. vicuna) 1. Тварина роду лама родини верблюдових. Поширена у високогір’ї Анд. Об’єкт мисливства. Інша назва – вікунья. 2. Вовна цієї тварини. 3. Прядиво з суміші вовняних погосів і бавовни або бавовняних покидьків. Словник іншомовних слів Мельничука
- вігонь — ВІГО́НЬ, і, ж. 1. Південноамериканська тварина з роду лам, що відзначається тонкою, м’якою шерстю. Представлені лами [в Патагонсько-Чілійській підобласті] двома дикими видами: вігонь.. та гуанако (Посібник з зоогеогр., 1956, 43). Словник української мови в 11 томах