відбалакуватися

ВІДБАЛА́КУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВІДБАЛА́КАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм.

1. Те саме, що відмовля́тися 4.

Він одбалакуваться давай: “Я й не нагулявся ще” (А. Тесленко);

Сьома кавалерійська пішла, отже, Сиваш для кінноти прохідний, відбалакуватись їм більше нічим... (О. Гончар).

2. рідко. Те саме, що відповіда́ти 1.

Вони [дівчата] й зараз перепиняють Олексі шлях, засипають наївно-жартівливими запитаннями. Він не встигає одбалакуватись на всі боки (Ю. Мушкетик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відбалакуватися — відбала́куватися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. відбалакуватися — див. відбалакатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відбалакуватися — див. відговорюватися хохл. (отґаваріваться) відмовлятися Словник чужослів Павло Штепа
  4. відбалакуватися — див. відмовляти Словник синонімів Вусика
  5. відбалакуватися — ВІДМОВЛЯ́ТИСЯ чим, із сл. що, ніби (наводити які-небудь докази, часом вигадані, щоб не виконати прохання, наказу тощо), ВІДМАГА́ТИСЯ, ВІДГОВО́РЮВАТИСЯ розм., ВІДБАЛА́КУВАТИСЯ розм. — Док.: відмо́витися, відмогти́ся, відговори́тися, відбала́катися. Словник синонімів української мови
  6. відбалакуватися — ВІДБАЛА́КУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВІДБАЛА́КАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм. 1. Те саме, що відмовля́тися 4. Він одбалакуваться давай: "Я й не нагулявся ще.." (Тесл., Вибр. Словник української мови в 11 томах