відбивач
ВІДБИВА́Ч, а́, ч.
1. Прилад для відбивання променів світла, тепла і т. ін.
Щоб збільшити відбиття радіохвиль локатора, до кулі радіозонда прикріплюють невеликий відбивач радіохвиль (з наук.-попул. літ.);
В Україні й багатьох інших країнах прийнято ставити на велосипеди білий відбивач спереду, червоний – ззаду, жовті – на колесах, червоні – на педалях (із журн.).
2. військ. Частина прицільного пристрою в гарматі, мінометі і т. ін.
Як тільки гільза залишить патронник, вона натикається на відбивач, одержує обертальний момент і викидається (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відбивач — відбива́ч іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- відбивач — -а, ч. 1》 спец. Прилад для відбивання променів світла, тепла і т. ін. 2》 військ. Частина прицільного пристрою в гарматі, мінометі тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відбивач — Подоба подушки, що вивішується на борту яхти; оберігає корпус від подряпин; теп. найчастіше оболонка зі штучного матеріалу, наповнена повітрям. Універсальний словник-енциклопедія
- відбивач — ВІДБИВА́Ч, а́, ч. 1. спец. Прилад для відбивання променів світла, тепла і т. ін. Відбивач [світла] являє собою алюмінієву фольгу, наклеєну на аркуш чорного неактинічного паперу (Довідник фот. Словник української мови в 11 томах