1. Словник української мови у 20 томах

відбирання

ВІДБИРА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. відбира́ти.

Прокляття і відбирання майна було далеко не найстрашнішим із вчинків Дорбатая (В. Владко);

Відсутність у царській Росії наукових принципів відбирання архівних документів негативно позначилася на їх збереженні (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відбирання — відбира́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. відбирання — -я, с. Дія за знач. відбирати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відбирання — ВИ́БІР (виділення кого-, чого-небудь із загальної маси за певною ознакою), ВИБИРА́ННЯ, ОБРА́ННЯ, ВІДБІ́Р, ВІДБИРА́ННЯ, СЕЛЕ́КЦІЯ спец. Вибір поезій, зроблений для розглядуваного видання, досить вдало показує ці особливості творчості поета (Д. Бєдного) (М. Словник синонімів української мови
  4. відбирання — Відбира́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. відбирання — ВІДБИРА́ННЯ, я, с. Дія за знач. відбира́ти. Партія більшовиків.. пропонувала негайно приступити до організованого відбирання землі у поміщиків (Іст. УРСР, II, 1957, 27). Словник української мови в 11 томах