відбитка

ВІДБИ́ТКА, и, ж., рідко.

Те саме, що відби́ток 3.

– Казка Ваша нам всім відома, у мене навіть є окрема відбитка (М. Коцюбинський);

Буде надрукована моя “Одержима” і, здається, вийде окремою відбиткою (Леся Українка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відбитка — (статті) копія, i>окремо видана</i випуск; пор. ВІДБИТОК. Словник синонімів Караванського
  2. відбитка — -и, ж., зах. Копія. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відбитка — Відби́тка, -ки, -ці; -тки, -ток Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. відбитка — ВІДБИ́ТКА, и, ж., рідко. Те саме, що відби́ток 3. — Казка Ваша нам всім відома, у мене навіть є окрема відбитка (Коцюб., III, 1956, 200); Буде надрукована моя "Одержима" і, здається, вийде окремою відбиткою (Л. Укр., V, 1956, 391). Словник української мови в 11 томах