1. Словник української мови у 20 томах

відблискати

ВІДБЛИ́СКАТИ, ає, док.

Перестати блискати.

Відгриміло, відблискало, і тільки зосталась темрява, і лив, лив дощ (О. Гончар);

Відгомонівши й відблискавши, минуло довгоочікуване міське свято (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відблискати — відбли́скати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відблискати — -ає, док. Перестати блискати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відблискати — ВІДБЛИ́СКАТИ, аю, аєш, док. Перестати блискати. Відгриміло, відблискало, і тільки зосталась темрява, і лив, лив дощ (Гончар, Людина.., 1960, 97). Словник української мови в 11 томах