відбудова
ВІДБУДО́ВА, и, ж.
Дія за знач. відбудо́вувати.
[Ганна:] Товариші, ухвалу уряду про відбудову сіл усі читали. Зараз поговоримо.., як наше Дзвонкове відбудувати (О. Корнійчук);
Віктор уперше пожалкував, що йому не довелося взяти участь у відбудові рідного заводу (М. Руденко);
Тільки все збирався жити, та за битвами, за відбудовами, за перебудовами не було часу (М. Стельмах);
Сім останніх років свого життя віддав [Петро Могила] прикрашенню й відбудові Києва, найперше ж – великої Софії (П. Загребельний);
За відбудову Української національної церкви висловилися делегати багатьох повітових та єпархіальних з'їздів духовенства і мирян (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відбудова — відбудо́ва іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- відбудова — (об'єкт) відбудовання; (дія) відновлення, віднова, відбудовування. Словник синонімів Караванського
- відбудова — -и, ж. Відновлення чого-небудь зруйнованого або занедбаного (господарства, міст, сіл, заводів). Великий тлумачний словник сучасної мови
- відбудова — ВІДБУДО́ВА (про господарство, населений пункт, завод і т. ін. — приведення до попереднього стану чого-небудь зруйнованого або занедбаного), ВІДНО́ВЛЕННЯ, ПОНО́ВЛЕННЯ рідше. Кирилівська церква втратила при відбудові первісний вигляд (з журналу); Відновлення міст і сіл. Словник синонімів української мови
- відбудова — ВІДБУДО́ВА, и, ж. Відновлення чого-небудь зруйнованого або занедбаного (господарства, міст, сіл, заводів). Визначний вклад внесли шахтарі у відбудову й розвиток народного господарства (Рад. Укр. Словник української мови в 11 томах