1. Словник української мови в 11 томах

відбудова

ВІДБУДО́ВА, и, ж. Відновлення чого-небудь зруйнованого або занедбаного (господарства, міст, сіл, заводів).

Визначний вклад внесли шахтарі у відбудову й розвиток народного господарства (Рад. Укр., 2.VIII 1951, 1);

[Ганна:] Товариші, ухвалу уряду про відбудову сіл усі читали. Зараз поговоримо.., як наше Дзвонкове відбудувати (Корн., II, 1955, 80);

Віктор уперше пожалкував, що йому не довелося взяти участь у відбудові рідного заводу (Руд., Вітер.., 1958, 183).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відбудова — відбудо́ва іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. відбудова — (об'єкт) відбудовання; (дія) відновлення, віднова, відбудовування. Словник синонімів Караванського
  3. відбудова — -и, ж. Відновлення чого-небудь зруйнованого або занедбаного (господарства, міст, сіл, заводів). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. відбудова — ВІДБУДО́ВА, и, ж. Дія за знач. відбудо́вувати. [Ганна:] Товариші, ухвалу уряду про відбудову сіл усі читали. Зараз поговоримо.., як наше Дзвонкове відбудувати (О. Словник української мови у 20 томах
  5. відбудова — ВІДБУДО́ВА (про господарство, населений пункт, завод і т. ін. — приведення до попереднього стану чого-небудь зруйнованого або занедбаного), ВІДНО́ВЛЕННЯ, ПОНО́ВЛЕННЯ рідше. Кирилівська церква втратила при відбудові первісний вигляд (з журналу); Відновлення міст і сіл. Словник синонімів української мови