1. Словник української мови у 20 томах

відбудовний

ВІДБУДО́ВНИЙ, а, е.

1. Прикм. до відбудо́ва.

Відбудовний період закінчено – починався новий, творчий період (Ю. Смолич).

2. Стос. до відбудови.

Уряд навіть у ході війни виділяв великі кошти для відбудовних робіт (з наук. літ.);

Відбудовні загони знову нагрібали насип й укріплювали шпали (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відбудовний — відбудо́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. відбудовний — -а, -е. Прикм. до відбудова. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відбудовний — Відбудо́вний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. відбудовний — ВІДБУДО́ВНИЙ, а, е. Прикм. до відбудо́ва. Відбудовний період закінчено, — починався новий, творчий період (Смолич, Театр.., 1940, 285); Радянський уряд навіть у ході війни виділяв великі кошти для відбудовних робіт (Вісник АН, 10. 1957, 16). Словник української мови в 11 томах