відбудовувати

ВІДБУДО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДБУДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що.

1. Відновлювати що-небудь зруйноване або занедбане.

“Запоріжбуд” одбудовує “Запоріжсталь” (Остап Вишня);

Зупинилися вони у своїх друзів Бондаренків, теж будівельників, з якими батьки подружили в Ташкенті, коли відбудовували узбецьку столицю після землетрусу (В. Нестайко);

Можна відбудувати цей храм, але не можна відбудувати те, що непоправно привалено уламками всього життя (І. Багряний);

Насправді індустрія може “годуватися” з кількох джерел, але треба, щоб для цього було створено умови. На старті – пільгові, щоб упродовж кількох років відбудувати зруйновану кіноіндустрію (з газ.).

2. Те саме, що відтво́рювати 1, 2.

Звісно, там, де був болісний розлам цивілізацій, люди гостріше відчувають необхідність відбудовувати не тільки міста, а й самих себе (з наук. літ.);

О. О. Шахматов, як типовий синтетик, завжди намагався за всяку ціну відбудовувати історію мови як щось суцільне і точно визначуване (з наук. літ.);

Історик мусить писати лише правду, відбудовувати події так, як вони відбулися направду (із журн.).