відбудовувати

відбудо́вувати

-ую, -уєш, недок., відбудувати, -ую, -уєш, док., перех.

Відновлювати що-небудь зруйноване.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відбудовувати — відбудо́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відбудовувати — ВІДБУДО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДБУДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що. 1. Відновлювати що-небудь зруйноване або занедбане. “Запоріжбуд” одбудовує “Запоріжсталь” (Остап Вишня); Зупинилися вони у своїх друзів Бондаренків, теж будівельників... Словник української мови у 20 томах
  3. відбудовувати — ВІДБУДО́ВУВАТИ (приводити до попереднього стану що-небудь пошкоджене, зруйноване), ВІДНО́ВЛЮВАТИ, ВІДНОВЛЯ́ТИ, ВІДРО́ДЖУВАТИ, ПОНО́ВЛЮВАТИ, ПОНОВЛЯ́ТИ, ВОСКРЕША́ТИ уроч. — Док.: відбудува́ти, віднови́ти, відроди́ти, понови́ти, воскреси́ти. Словник синонімів української мови
  4. відбудовувати — Відбудо́вувати, -до́вую, -до́вуєш, -будо́вуй; відбудува́ти, -ду́ю; -ду́єш; -буду́й, -буду́йте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. відбудовувати — ВІДБУДО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДБУДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Відновлювати що-небудь зруйноване. Радянські люди відбудовують та будують нові міста, школи, лікарні (Літ. газ., 31. Словник української мови в 11 томах
  6. відбудовувати — Відбудовувати, -вую, -єш сов. в. відбудувати, -дую, -єш, гл. Вновь отстраивать, отстроить, возстановить прежде бывшее зданіе. Желех. Словник української мови Грінченка