відбір

ВІДБІ́Р, бо́ру, ч.

Дія за знач. відбира́ти 4, 5.

– Коли ми спаровуємо за відбором тварин, і це має там велику вагу, то чого ж ви заперечуєте це для рослин? (М. Івченко);

То життя, доля провадять свій вічний відбір (Ю. Мушкетик);

Відбір проб води може проводитися запрошеним спеціалістом із лабораторії або замовником самостійно (з мови документів).

△ (1) Приро́дний відбі́р (до́бі́р), біол. – процес диференційованого виживання і відтворення організмів у ході еволюції.

Природний відбір відіграє велику роль, яка полягає у перетворенні популяції організмів, що, звичайно, приводить до появи нових видів (з наук.-попул. літ.);

Навіть прийнявши суть еволюції за природний добір, треба визначити основні його закономірності (О. Бердник);

(2) Шту́чний відбі́р (до́бі́р), біол. – цілеспрямований вибір тварин і рослин з потрібними властивостями для виведення нових порід або сортів.

У вченні Ч. Дарвіна про штучний відбір узагальнена тисячолітня практика людини, і воно стало теоретичною основою сучасної селекції (з наук. літ.);

У процесі штучного добору селекціонер ставить собі за мету вивести нову форму тварин чи рослин, які б мали певні, цінні для сільськогосподарського виробництва ознаки чи властивості (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відбір — відбі́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. відбір — [в'ідб’ір] -бору, м. (на) -бор'і, мн. -борие, -бор'іў Орфоепічний словник української мови
  3. відбір — -бору, ч. Дія за знач. відбирати 4). Природний відбір — біологічне явище, яке характеризується вибірковим виживанням організмів і рушійним чинником історичного розвитку органічного світу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. відбір — ВИ́БІР (виділення кого-, чого-небудь із загальної маси за певною ознакою), ВИБИРА́ННЯ, ОБРА́ННЯ, ВІДБІ́Р, ВІДБИРА́ННЯ, СЕЛЕ́КЦІЯ спец. Вибір поезій, зроблений для розглядуваного видання, досить вдало показує ці особливості творчості поета (Д. Бєдного) (М. Словник синонімів української мови
  5. відбір — ВІДБІ́Р, бо́ру, ч. Дія за знач. відбира́ти 4. Новий день, нова робота чекала, його, і найбільша — по перевірці та відбору кадрів (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 555); — Гляньте, які дівчата, які хлопці? Мов на відбір, мов перемиті (Гончар, Таврія.., 1957, 20). Словник української мови в 11 томах