відбір

відбі́р

[в'ідб’ір]

ору, м. (на) -бор'і, мн.орие, -бор'іў

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відбір — ВИ́БІР (виділення кого-, чого-небудь із загальної маси за певною ознакою), ВИБИРА́ННЯ, ОБРА́ННЯ, ВІДБІ́Р, ВІДБИРА́ННЯ, СЕЛЕ́КЦІЯ спец. Вибір поезій, зроблений для розглядуваного видання, досить вдало показує ці особливості творчості поета (Д. Бєдного) (М. Словник синонімів української мови
  2. відбір — -бору, ч. Дія за знач. відбирати 4). Природний відбір — біологічне явище, яке характеризується вибірковим виживанням організмів і рушійним чинником історичного розвитку органічного світу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відбір — відбі́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  4. відбір — ВІДБІ́Р, бо́ру, ч. Дія за знач. відбира́ти 4, 5. – Коли ми спаровуємо за відбором тварин, і це має там велику вагу, то чого ж ви заперечуєте це для рослин? (М. Івченко); То життя, доля провадять свій вічний відбір (Ю. Словник української мови у 20 томах
  5. відбір — ВІДБІ́Р, бо́ру, ч. Дія за знач. відбира́ти 4. Новий день, нова робота чекала, його, і найбільша — по перевірці та відбору кадрів (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 555); — Гляньте, які дівчата, які хлопці? Мов на відбір, мов перемиті (Гончар, Таврія.., 1957, 20). Словник української мови в 11 томах