відвага

Значення в інших словниках

1. відвага — відва́га іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. відвага — Сміливість, хоробрість, відважність, безстрашність, сил. одчайдушність. Словник синонімів Караванського
3. відвага — -и, ж. Відсутність страху в людини перед небезпекою. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. відвага — хохл. (отвага) звага звага, зважність, голінність, очайдушність, хоробрість, див. смілий, подвиг Словник чужослів Павло Штепа
5. відвага — ВІДВА́ГА, и, ж. Сміливість, хоробрість, відсутність страху перед небезпекою. Очі козацькі променіли одвагою (Марко Вовчок); Новий приплив енергії, шалена відвага поняли її волю, і вона кинулась вперед .. з сліпою завзятістю зраненого оленя (М. Словник української мови у 20 томах
6. відвага — відва́га: ♦ без відва́ги й розва́га пса ва́рта про боязку людину (Франко) Лексикон львівський: поважно і на жарт
7. відвага — Без відваги зазнаємо зневаги. Хто себе не обороняє, того зневажають. Більше відваги, як розуму. Хто без надумання ризикує. Відважний Артим, іде сміло у воду і дим. Характеристика відважного чоловіка. Відважний, як жид в танці. Приповідки або українсько-народня філософія
8. відвага — СМІ́ЛИ́ВІСТЬ, СМІ́ЛІСТЬ рідше, ХОРО́БРІСТЬ, ВІДВА́ГА, ВІДВА́ЖНІСТЬ, МУ́ЖНІСТЬ, МОЛОДЕ́ЦТВО, БЕЗСТРА́ШНІСТЬ підсил., ВІДЧАЙДУ́ШНІСТЬ підсил., ЗУХВА́ЛІСТЬ підсил., ЗУХВА́ЛЬСТВО підсил., БЕЗУ́МСТВО підсил., ДЕРЗНОВЕ́ННІСТЬ підсил. уроч.; ЗВА́ГА заст. Словник синонімів української мови
9. відвага — ВІДВА́ГА, и, ж. Відсутність страху в людини перед небезпекою. Сміливим відвага володіє (Укр.. присл.., 1955, 75); Очі козацькі променіли одвагою (Вовчок, І, 1955, 332); Новий приплив енергії, шалена відвага поняли її волю, і вона кинулась вперед.. Словник української мови в 11 томах
10. відвага — Відвага, -ги ж. Отвага. Відвага мед п'є і кайдани тре. Ном. № 4256. Де відвага, там щастя. Ном. № 4253. Словник української мови Грінченка