1. Словник української мови у 20 томах

відвага

ВІДВА́ГА, и, ж.

Сміливість, хоробрість, відсутність страху перед небезпекою.

Очі козацькі променіли одвагою (Марко Вовчок);

Новий приплив енергії, шалена відвага поняли її волю, і вона кинулась вперед .. з сліпою завзятістю зраненого оленя (М. Коцюбинський);

Героїзм – це раптовий, величний, запаморочливий для інших вчинок, це блиск раптової відваги (І. Багряний);

Танки йдуть по мосту! Їх не спинено! Крізь пляшки, крізь гранати прориваються, крізь усю відвагу їхнього студбату! (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відвага — відва́га іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. відвага — Сміливість, хоробрість, відважність, безстрашність, сил. одчайдушність. Словник синонімів Караванського
  3. відвага — [в'ідвага] -гие, д. і м. -аз'і Орфоепічний словник української мови
  4. відвага — -и, ж. Відсутність страху в людини перед небезпекою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. відвага — хохл. (отвага) звага звага, зважність, голінність, очайдушність, хоробрість, див. смілий, подвиг Словник чужослів Павло Штепа
  6. відвага — відва́га: ♦ без відва́ги й розва́га пса ва́рта про боязку людину (Франко) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. відвага — Без відваги зазнаємо зневаги. Хто себе не обороняє, того зневажають. Більше відваги, як розуму. Хто без надумання ризикує. Відважний Артим, іде сміло у воду і дим. Характеристика відважного чоловіка. Відважний, як жид в танці. Приповідки або українсько-народня філософія
  8. відвага — СМІ́ЛИ́ВІСТЬ, СМІ́ЛІСТЬ рідше, ХОРО́БРІСТЬ, ВІДВА́ГА, ВІДВА́ЖНІСТЬ, МУ́ЖНІСТЬ, МОЛОДЕ́ЦТВО, БЕЗСТРА́ШНІСТЬ підсил., ВІДЧАЙДУ́ШНІСТЬ підсил., ЗУХВА́ЛІСТЬ підсил., ЗУХВА́ЛЬСТВО підсил., БЕЗУ́МСТВО підсил., ДЕРЗНОВЕ́ННІСТЬ підсил. уроч.; ЗВА́ГА заст. Словник синонімів української мови
  9. відвага — ВІДВА́ГА, и, ж. Відсутність страху в людини перед небезпекою. Сміливим відвага володіє (Укр.. присл.., 1955, 75); Очі козацькі променіли одвагою (Вовчок, І, 1955, 332); Новий приплив енергії, шалена відвага поняли її волю, і вона кинулась вперед.. Словник української мови в 11 томах
  10. відвага — Відвага, -ги ж. Отвага. Відвага мед п'є і кайдани тре. Ном. № 4256. Де відвага, там щастя. Ном. № 4253. Словник української мови Грінченка