відвага

СМІ́ЛИ́ВІСТЬ, СМІ́ЛІСТЬ рідше, ХОРО́БРІСТЬ, ВІДВА́ГА, ВІДВА́ЖНІСТЬ, МУ́ЖНІСТЬ, МОЛОДЕ́ЦТВО, БЕЗСТРА́ШНІСТЬ підсил., ВІДЧАЙДУ́ШНІСТЬ підсил., ЗУХВА́ЛІСТЬ підсил., ЗУХВА́ЛЬСТВО підсил., БЕЗУ́МСТВО підсил., ДЕРЗНОВЕ́ННІСТЬ підсил. уроч.; ЗВА́ГА заст. (відвага, рішучість). Тремтячими руками зарядив дробовика — й лише тоді сміливість та відвага остаточно повернулись до нього (Є. Гуцало); (Зося:) Я зараз смілива така, я — справжній гайдамака і нічогісенько не боюсь, з твоїх грудей в мої перелилася смілість і одвага (І. Карпенко-Карий); — Бій, бій — це для нас найкращий атестат, — провадив далі Самієв. — Звичайно, хоробрість — найвища якість в людині. Принаймні я вважаю людьми тільки хоробрих (О. Гончар); — Підвестися під вогнем (артилерії) на весь зріст — це безстрашність... (О. Довженко); М'язи так і грають, як на молодому барсові, очі так і киплять парубочою відчайдушністю (Григорій Тютюнник); "Помщусь; і вас загублю, і сам пропаду!.. Однаково!" — думав я.. І вже холодна ніч не прохолодила мене, а додала тільки зваги (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

відвага — відва́га іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
відвага — Сміливість, хоробрість, відважність, безстрашність, сил. одчайдушність. Словник синонімів Караванського
відвага — [в'ідвага] -гие, д. і м. -аз'і Орфоепічний словник української мови
відвага — -и, ж. Відсутність страху в людини перед небезпекою. Великий тлумачний словник сучасної мови
відвага — хохл. (отвага) звага звага, зважність, голінність, очайдушність, хоробрість, див. смілий, подвиг Словник чужослів Павло Штепа
відвага — ВІДВА́ГА, и, ж. Сміливість, хоробрість, відсутність страху перед небезпекою. Очі козацькі променіли одвагою (Марко Вовчок); Новий приплив енергії, шалена відвага поняли її волю, і вона кинулась вперед .. з сліпою завзятістю зраненого оленя (М. Словник української мови у 20 томах
відвага — відва́га: ♦ без відва́ги й розва́га пса ва́рта про боязку людину (Франко) Лексикон львівський: поважно і на жарт
відвага — Без відваги зазнаємо зневаги. Хто себе не обороняє, того зневажають. Більше відваги, як розуму. Хто без надумання ризикує. Відважний Артим, іде сміло у воду і дим. Характеристика відважного чоловіка. Відважний, як жид в танці. Приповідки або українсько-народня філософія
відвага — ВІДВА́ГА, и, ж. Відсутність страху в людини перед небезпекою. Сміливим відвага володіє (Укр.. присл.., 1955, 75); Очі козацькі променіли одвагою (Вовчок, І, 1955, 332); Новий приплив енергії, шалена відвага поняли її волю, і вона кинулась вперед.. Словник української мови в 11 томах
відвага — Відвага, -ги ж. Отвага. Відвага мед п'є і кайдани тре. Ном. № 4256. Де відвага, там щастя. Ном. № 4253. Словник української мови Грінченка