1. Словник української мови у 20 томах

відважність

ВІДВА́ЖНІСТЬ, ності, ж.

Абстр. ім. до відва́жний.

Тоді мене вабить – розчулитись до ніжного дитинства, впасти на коліна й уклонитись їй [матері] за великі страждання, за її дивну відважність: родити й множити життя (М. Івченко);

– Панове військові! Рішучість і одважність – найкраща зброя (В. Винниченко);

Хоч потім виявилося, що в усіх інших науках київським спудеям я не поступався, одначе вельми поступався в нахабстві та у відважності (Ю. Мушкетик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відважність — відва́жність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. відважність — -ності, ж. Абстр. ім. до відважний; сміливість, хоробрість. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відважність — див. відвага хохл. (отважность) зважність Словник чужослів Павло Штепа
  4. відважність — СМІ́ЛИ́ВІСТЬ, СМІ́ЛІСТЬ рідше, ХОРО́БРІСТЬ, ВІДВА́ГА, ВІДВА́ЖНІСТЬ, МУ́ЖНІСТЬ, МОЛОДЕ́ЦТВО, БЕЗСТРА́ШНІСТЬ підсил., ВІДЧАЙДУ́ШНІСТЬ підсил., ЗУХВА́ЛІСТЬ підсил., ЗУХВА́ЛЬСТВО підсил., БЕЗУ́МСТВО підсил., ДЕРЗНОВЕ́ННІСТЬ підсил. уроч.; ЗВА́ГА заст. Словник синонімів української мови
  5. відважність — ВІДВА́ЖНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до відва́жний; сміливість, хоробрість. Словник української мови в 11 томах
  6. відважність — Відважність, -ности ж. Отважность. Желех. Словник української мови Грінченка