1. Словник української мови у 20 томах

відважуватися

ВІДВА́ЖУВАТИСЯ¹, уюся, уєшся, недок., ВІДВА́ЖИТИСЯ, жуся, жишся, док.

Наважуватися діяти, робити що-небудь, перев. пов'язане з небезпекою, труднощами, проблемами; насмілюватися.

Є речі такі, що людина мусить на них одважуватись сама, не питаючи ради нічиєї (Леся Українка);

Я зупиняюсь, не відважуючись далі говорити при Галі (В. Винниченко);

На сходах веранди з'являється дівчинка років 12 зі скрипкою в руці. Не відважується увійти (І. Кочерга);

Він чув те, що в його оточенні люди відважувалися носити лише в глибині душі (І. Багряний);

От якось-то й одважилось [щеня] вхопить Шматок м'ясця, щоб не кортіло (Л. Глібов);

Вона була першою у слободі жінкою, яка відважилася виступити на трибуні (А. Шиян).

ВІДВА́ЖУВАТИСЯ², ується, недок.

Пас. до відва́жувати.

Наркотичні лікарські засоби, психотропні речовини, прекурсори, які входять до складу ліків, повинні відважуватися рецептурником-контролером у місці їх зберігання, в присутності асистента (з мови документів).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відважуватися — відва́жуватися 1 дієслово недоконаного виду насмілюватися відва́жуватися 2 дієслово недоконаного виду відділятися при зважуванні Орфографічний словник української мови
  2. відважуватися — Не боятися, мати відвагу, відкидати страх, НАВАЖУВАТИСЯ. Словник синонімів Караванського
  3. відважуватися — I -уюся, -уєшся, недок., відважитися, -жуся, -жишся, док. Наважуватися діяти, робити що-небудь, пов'язане з небезпекою; насмілюватися. II -ується, недок. Пас. до відважувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. відважуватися — див. наважуватися; ризикувати Словник синонімів Вусика
  5. відважуватися — НАВА́ЖИТИСЯ з інфін. (переборюючи вагання і побоювання, набратися рішучості для здійснення якогось учинку), ЗВА́ЖИТИСЯ з інфін. і на що, РІШИ́ТИСЯ з інфін. і на що, розм., ПЕРЕМОГТИ́СЯ перев. без додатка, розм., ПОВА́ЖИТИСЯ з інфін., розм. Словник синонімів української мови
  6. відважуватися — ВІДВА́ЖУВАТИСЯ¹, уюся, уєшся, недок., ВІДВА́ЖИТИСЯ, жуся, жишся, док. Наважуватися діяти, робити що-небудь, пов’язане з небезпекою; насмілюватися. Є речі такі, що людина мусить на них одважуватись сама, не питаючи ради нічиєї (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах