відвантажувати
ВІДВАНТА́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДВАНТА́ЖИТИ, жу, жиш, док.
1. що. Навантаживши, відправляти що-небудь кудись.
Самборський залишив нас на робітника-монтера, що порався біля телефонних проводів, а сам пішов глянути, як відвантажують роздрібнену породу (М. Трублаїні);
Постачальник відвантажує продукцію на адресу покупця за цінами, передбаченими чинними прейскурантами (з мови документів);
– Комбінат "Запоріжсталь" цього року відвантажив і реалізував на внутрішньому ринку вдвічі більше продукції, ніж минулого року. Я вважаю це великим досягненням (з газ.).
2. що. Знімати частину вантажу; перевантажувати в інше місце.
Самоскиди відвантажували бетон у приймальні бункери (з газ.).
3. тільки док., що і без прям. дод., розм. Закінчити, перестати вантажити.
Уже відвантажили своє.
Значення в інших словниках
- відвантажувати — відванта́жувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- відвантажувати — -ую, -уєш, недок., відвантажити, -жу, -жиш, док. 1》 перех. Навантаживши що-небудь, відправляти в інше місце. 2》 перех. Знімати частину вантажу; перевантажувати в інше місце. 3》 тільки док., перех. і неперех. Закінчити, перестати вантажити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відвантажувати — ВІДВАНТА́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДВАНТА́ЖИТИ, жу, жиш, док. 1. перех. Навантаживши що-небудь, відправляти в інше місце. Відвантажити вагон вугілля. 2. перех. Знімати частину вантажу; перевантажувати в інше місце. Самоскиди.. Словник української мови в 11 томах