відвантажувати
ВІДВАНТА́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДВАНТА́ЖИТИ, жу, жиш, док.
1. перех. Навантаживши що-небудь, відправляти в інше місце.
Відвантажити вагон вугілля.
2. перех. Знімати частину вантажу; перевантажувати в інше місце.
Самоскиди.. відвантажували бетон у приймальні бункери (Рад. Укр., 8.VIII, 1957, 1).
3. тільки док., перех. і неперех. Закінчити, перестати вантажити.
Уже відвантажили своє.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відвантажувати — відванта́жувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- відвантажувати — -ую, -уєш, недок., відвантажити, -жу, -жиш, док. 1》 перех. Навантаживши що-небудь, відправляти в інше місце. 2》 перех. Знімати частину вантажу; перевантажувати в інше місце. 3》 тільки док., перех. і неперех. Закінчити, перестати вантажити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відвантажувати — ВІДВАНТА́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДВАНТА́ЖИТИ, жу, жиш, док. 1. що. Навантаживши, відправляти що-небудь кудись. Самборський залишив нас на робітника-монтера, що порався біля телефонних проводів, а сам пішов глянути... Словник української мови у 20 томах