1. Словник української мови у 20 томах

відварний

ВІДВАРНИ́Й, а́, е́.

Який приготовлено відварюванням.

Дівчина сповістила юнгу, що вона знає, як готувати рибу смажену, рибу з підливою, відварну з картоплею, риб'ячий холодець, рибу мариновану, рибу фаршировану, риб'ячі котлети і ще п'ять чи шість способів (М. Трублаїні);

– Я б нагодувала вас рисовою кашею з відварною курятиною (А. Кокотюха).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відварний — відварний – відварений Відварний (прикметник) – виготовлений відварюванням. Відварне м’ясо. Відварений (дієприкметник) – доведений варінням до готовності. Відварена картопля. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. відварний — відварни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  3. відварний — ВІДВАРНИЙ – ВІДВАРЕНИЙ Відварний. Виготовлений відварюванням: відварне м’ясо. Відварений. Дієприкм. од відварити; у знач. прикм. – доведений варінням до готовності: відварені й відціджені вареники, відварена картопля. Літературне слововживання
  4. відварний — -а, -е. Якого виготовлено відварюванням. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. відварний — ВАРЕ́НИЙ (виготовлений унаслідок варіння), ВІДВАРНИ́Й. Положила (Маруся) курку варену, три в'язки бубликів, буханець (Г. Квітка-Основ'яненко); Відварна картопля. Словник синонімів української мови
  6. відварний — ВІДВАРНИ́Й, а́, е́. Який виготовлено відварюванням. На гарнір до яловичого м’яса подають відварну картоплю з маслом (Технол. пригот. їжі, 1957, 160). Словник української мови в 11 томах