відвартувати

ВІДВАРТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що і без прям. дод., розм.

Закінчити вартувати; провартувати належне.

Залунали відміряні, важкі кроки: йшла палацова варта на зміну сторожі, що вже відвартувала свій час (Н. Королева);

Катуванням для Степури обернулося оце їхнє весілля! Вони і його запрошували, щоб заходив, коли відвартує своє (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відвартувати — відвартува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відвартувати — -ую, -уєш, док., перех. і неперех. Закінчити вартувати; провартувати належне. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відвартувати — ВІДВАРТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. і неперех. Закінчити вартувати; провартувати належне. Відвартував своє; Я вже відвартував. Словник української мови в 11 томах