відварювати

ВІДВА́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДВАРИ́ТИ, арю́, а́риш, док., що.

1. Варінням доводити до готовності (картоплю, м'ясо і т. ін.).

– Беруть йоржів, відварюють. Потім починають їх проціджувати й вичавлювати (О. Довженко);

– Відвари її [курку], – товстун загинав пальці, – по-друге – розділи на частини і залий часниковим розчином (Ю. Логвин).

2. техн. Нагріваючи місце зварення, відокремлювати що-небудь від чогось.

Вони приварювали до підлоги все, що попадало під руку, а наступна вахта відварювала: може, це і не найкращий спосіб гаяти час, але їм, здавалося, він подобався (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відварювати — відва́рювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відварювати — -юю, -юєш, недок., відварити, -арю, -ариш, док., перех. 1》 Варінням доводити до готовності (картоплю, м'ясо і т. ін.). 2》 тех. Нагріваючи місце зварення, відокремлювати що-небудь від чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відварювати — Виварювати, виварити, повиварювати, зварювати, зварити, позварювати, наварювати, наварити, понаварювати, переварювати, переварити, попереварювати, уварювати, уварити, поуварювати Словник чужослів Павло Штепа
  4. відварювати — ВАРИ́ТИ (кип'ятити у воді харчові продукти, готуючи страву, напій), ВІДВА́РЮВАТИ. — Док.: звари́ти, відвари́ти. — Він ніколи.. м'яса не варив, але, покраявши конятину.. чи яловичину, пік на жару (О. Довженко); Решту грибів.. відкладав окремо — мати має відварити (Ф. Малицький). Словник синонімів української мови
  5. відварювати — ВІДВА́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДВАРИ́ТИ, арю́, а́риш, док., перех. 1. Варінням доводити до готовності (картоплю, м’ясо і т. ін.). Баклажани нарізують кусочками, відварюють, відціджують (Укр. страви, 1957, 41); — Беруть йоржів, відварюють. Словник української мови в 11 томах