відварювати
ВАРИ́ТИ (кип'ятити у воді харчові продукти, готуючи страву, напій), ВІДВА́РЮВАТИ. — Док.: звари́ти, відвари́ти. — Він ніколи.. м'яса не варив, але, покраявши конятину.. чи яловичину, пік на жару (О. Довженко); Решту грибів.. відкладав окремо — мати має відварити (Ф. Малицький).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відварювати — відва́рювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- відварювати — -юю, -юєш, недок., відварити, -арю, -ариш, док., перех. 1》 Варінням доводити до готовності (картоплю, м'ясо і т. ін.). 2》 тех. Нагріваючи місце зварення, відокремлювати що-небудь від чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відварювати — Виварювати, виварити, повиварювати, зварювати, зварити, позварювати, наварювати, наварити, понаварювати, переварювати, переварити, попереварювати, уварювати, уварити, поуварювати Словник чужослів Павло Штепа
- відварювати — ВІДВА́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДВАРИ́ТИ, арю́, а́риш, док., що. 1. Варінням доводити до готовності (картоплю, м'ясо і т. ін.). – Беруть йоржів, відварюють. Потім починають їх проціджувати й вичавлювати (О. Словник української мови у 20 томах
- відварювати — ВІДВА́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДВАРИ́ТИ, арю́, а́риш, док., перех. 1. Варінням доводити до готовності (картоплю, м’ясо і т. ін.). Баклажани нарізують кусочками, відварюють, відціджують (Укр. страви, 1957, 41); — Беруть йоржів, відварюють. Словник української мови в 11 томах