1. Словник української мови у 20 томах

відведений

ВІДВЕ́ДЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до відвести́.

З правої, відведеної до краю руки [Мар'яни], крутячись, опускався важкий починок, а ліва – скубла й скубла м'яку пряжу (М. Стельмах);

Одведена для неї кімната була прибрана (Ю. Смолич);

// відве́дено, безос. пред.

Для діда було відведено окрему малу каюту, в якій просиджував він днями і ночами (Мирослав Ірчан);

Значне місце на семінарі відведено питанням методики навчання (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відведений — відве́дений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. відведений — [в'ідведеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. відведений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відвести. || відведено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. відведений — Відве́дений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. відведений — ВІДВЕ́ДЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відвести́. З правої, відведеної до краю руки [Мар’яни], крутячись, опускався важкий починок, а ліва — скубла й скубла м’яку пряжу. Словник української мови в 11 томах