відведений
відве́дений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до відвести.
|| відведено, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відведений — відве́дений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- відведений — [в'ідведеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- відведений — ВІДВЕ́ДЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до відвести́. З правої, відведеної до краю руки [Мар'яни], крутячись, опускався важкий починок, а ліва – скубла й скубла м'яку пряжу (М. Стельмах); Одведена для неї кімната була прибрана (Ю. Смолич); // відве́дено, безос. Словник української мови у 20 томах
- відведений — Відве́дений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- відведений — ВІДВЕ́ДЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відвести́. З правої, відведеної до краю руки [Мар’яни], крутячись, опускався важкий починок, а ліва — скубла й скубла м’яку пряжу. Словник української мови в 11 томах