1. Словник української мови у 20 томах

відвернення

ВІДВЕ́РНЕННЯ, я, с.

Дія за знач. відверну́ти 4, 5.

З кожною годиною небесний гість [астероїд] помітно більшає, розбухає в небі, і хоч уже запропоновано безліч способів відвернення небезпеки, але гарантованого, надійного поки що нема (О. Гончар);

– Мусимо визнати, що ми на порозі катастрофи. Повторюю: на порозі. Чи маємо шанси для її відвернення? (Ю. Андрухович);

Відвернення машиніста від спостереження за сигналами при виникненні несправностей у рухомому складі, у тому числі й у системі керування, може бути загрозою для безпеки руху (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відвернення — відве́рнення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. відвернення — -я, с. Дія за знач. відвернути й відвернутися 1-4). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відвернення — (дія) відхил, спад, схил, ухил, (почуття) відраза, нехіть, огида, осоруга Словник чужослів Павло Штепа
  4. відвернення — ВІДВЕ́РНЕННЯ, я, с. Дія за знач. відверну́ти й відверну́тися 1-4. Забезпечення миру і відвернення ядерної війни — найважливіша проблема сучасності (Ком. Укр., 7, 1962, 81). Словник української мови в 11 томах