1. Словник української мови у 20 томах

відвертий

ВІДВЕ́РТИЙ, а, е.

1. Який щиро виявляє почуття, думки; щиросердий, правдивий, прямолінійний.

Пригадала собі те, що Ви писали про повість “Жаль”, добре, що з Вас такий одвертий критик (Леся Українка);

– Дуже люблю радісних людей... Щирих, відвертих, ясних, веселих (О. Бердник);

Принаймні чоловік не криводушний, відвертий іноді аж до дурості (П. Загребельний);

// Який виражає прямоту й щирість.

Входить майор Дрозденко. Це вродливий, ставний чоловік з мужнім, одвертим обличчям (І. Кочерга);

В його кремезній постаті і в одвертому погляді було щось владне (П. Панч);

Відверта розмова.

2. Явний, очевидний, неприхований.

Гвоздь подивився на мене з відвертим презирством (І. Микитенко);

Хлопець відгадав у тоні цих слів їдку насмішку, відверте глузування (О. Донченко);

– Чи ти міг би все-таки сюди приїхати? – У голосі його відверте занепокоєння, що межує з розгубленістю (Ю. Андрухович).

3. Який зображає, відтворює людину в оголеному вигляді, в сексуальних позах і т. ін.

Кількаразове і дедалі більш нетерпляче нишпорення по шухлядах і шафах підкидало їй лише всілякий непотріб у вигляді старих рахунків, газетних реклам і, що найдошкульніше, надто відвертих фотознімків з вуличними красунями (Ю. Андрухович);

// Який занадто оголює, відкриває тіло (про одяг).

Особливості класичного ділового стилю: тканина – лише якісна і дорога, колготки – обов'язкові, ніяких відвертих вирізів і оголених рук, а також біжутерії (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відвертий — (який проявляється відкрито) неприхований, непотайний. Словник синонімів Полюги
  2. відвертий — відве́ртий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. відвертий — Щирий, прямий, правдивий, чистосердечний, прямолінійний, непотайний, нелицемірний, нелукавий, обр. простий серцем, зап. душа навстіж; (- радість) непідробний, невдаваний; (- кпини) неприхований, незамаскований; (ворог) явний. Словник синонімів Караванського
  4. відвертий — -а, -е. 1》 Який щиро виявляє почуття, думки; щиросердий, правдивий, прямолінійний. || Який виражає прямоту й щирість. 2》 Неприхований, незамаскований, помітний для стороннього ока. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. відвертий — хохл. (откритий) відкритий відкритий, неприхований, незахований, наочний, щирий, див. прямодушний, престосердний Словник чужослів Павло Штепа
  6. відвертий — див. щирий; явний Словник синонімів Вусика
  7. відвертий — ВІДВЕ́РТИЙ (який проявляється цілком відкрито), ВІДКРИ́ТИЙ, ПРЯМИ́Й, НЕПРИХО́ВАНИЙ, НЕПРИКРИ́ТИЙ, НЕЗАМАСКО́ВАНИЙ, Я́ВНИЙ, ПОМІ́ТНИЙ, ПРОЗО́РИЙ, НЕПОТАЙНИ́Й, НЕТА́ЄНИЙ рідше. Гвоздь подивився на мене з відвертим презирством (І. Словник синонімів української мови
  8. відвертий — Відве́ртий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. відвертий — ВІДВЕ́РТИЙ, а, е. 1. Який щиро виявляє почуття, думки; чистосердечний, правдивий, прямолінійний. Пригадала собі те, що Ви писали про повість "Жаль", добре, що з Вас такий одвертий критик (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах