відвикання
ВІДВИКА́ННЯ, я, с.
Дія і стан за знач. відвика́ти.
Тяжкі суб'єктивні явища, що супроводять відвикання від алкоголю, полегшуються за допомогою снотворних засобів, теплих ванн, ін'єкцій вітаміну С і т. ін (з наук.-попул. літ.);
Деяке відвикання від тексту робить погляд “свіжішим”, що дає змогу побачити пропущені помилки та виправити їх (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відвикання — відвика́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- відвикання — -я, с. Стан за знач. відвикати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відвикання — ВІДВИКА́ННЯ, я, с. Стан за знач. відвика́ти. Тяжкі суб’єктивні явища, що супроводять одвикання від алкоголю, полегшуються з допомогою снотворних засобів, теплих ванн, ін’єкцій вітаміну С і т. д. (Наука.., 10, 1958, 33). Словник української мови в 11 томах