відвикання

ВІДВИКА́ННЯ, я, с. Стан за знач. відвика́ти.

Тяжкі суб’єктивні явища, що супроводять одвикання від алкоголю, полегшуються з допомогою снотворних засобів, теплих ванн, ін’єкцій вітаміну С і т. д. (Наука.., 10, 1958, 33).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відвикання — відвика́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. відвикання — -я, с. Стан за знач. відвикати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відвикання — ВІДВИКА́ННЯ, я, с. Дія і стан за знач. відвика́ти. Тяжкі суб'єктивні явища, що супроводять відвикання від алкоголю, полегшуються за допомогою снотворних засобів, теплих ванн, ін'єкцій вітаміну С і т. ін (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах