1. Словник української мови у 20 томах

відвологнути

ВІДВОЛО́ГНУТИ, ВІДВОЛО́ГТИ, гне; мин. ч. відволо́г, гла, ло і відволо́гнув, нула, ло; док.

Стати вологим, пройнятися вологою.

Од того грому одвологло й почистішало повітря (І. Нечуй-Левицький);

Доки Настя зачиняла та защіпала двері, сніг на чоботях трохи пом'якшав, відволог (І. Рябокляч);

Сіно відвологло й поїло повітря багатими пахощами (І. Чендей).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відвологнути — відволо́гнути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відвологнути — і відвологти, -гне; мин. ч. відволог і відвологнув, -гла, -гло; док. Стати вологим, пройнятися вологою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відвологнути — НАМО́КНУТИ (НАМО́КТИ) (просочившись, покрившись вологою, водою тощо, стати вологим, мокрим), ПРОМО́КНУТИ (ПРОМО́КТИ) підсил., ВИ́МОКНУТИ (ВИ́МОКТИ) підсил.; ЗМО́КНУТИ (ЗМО́КТИ) підсил. (перев. про істоти); ЗАМО́КНУТИ (ЗАМО́КТИ) (перев. Словник синонімів української мови
  4. відвологнути — ВІДВОЛО́ГНУТИ і ВІДВОЛО́ГТИ, гне; мин. ч. відволо́г і відволо́гнув, гла, ло; док. Стати вологим, пройнятися вологою. Од того грому одвологло й почистішало повітря (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  5. відвологнути — Відвологнути, -ну, -неш гл. Сдѣлаться влажнымъ, отсырѣть. Сухарі в погрібі одвологли. Рк. Левиц. Словник української мови Грінченка