відвологлий
ВІДВОЛО́ГЛИЙ, а, е.
Який став вологим, вогким.
Відвологлий порох не спалахував, і гармати замовкли (З. Тулуб);
Василь зняв пальто, шапку, .. старанно витер відвологлі чоботи об килимок (І. Рябокляч).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відвологлий — відволо́глий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- відвологлий — -а, -е. Який став вологим, вогким. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відвологлий — ВІДВОЛО́ГЛИЙ, а, е. Який став вологим, вогким. Відвологлий порох не спалахував, і гармати замовкли (Тулуб, Людолови, II, 1957, 400). Словник української мови в 11 томах