1. Словник української мови в 11 томах

відвологлий

ВІДВОЛО́ГЛИЙ, а, е. Який став вологим, вогким.

Відвологлий порох не спалахував, і гармати замовкли (Тулуб, Людолови, II, 1957, 400).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відвологлий — відволо́глий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. відвологлий — -а, -е. Який став вологим, вогким. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відвологлий — ВІДВОЛО́ГЛИЙ, а, е. Який став вологим, вогким. Відвологлий порох не спалахував, і гармати замовкли (З. Тулуб); Василь зняв пальто, шапку, .. старанно витер відвологлі чоботи об килимок (І. Рябокляч). Словник української мови у 20 томах