відворожувати
ВІДВОРО́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДВОРОЖИ́ТИ, ожу́, о́жиш, док., кого, що.
Ворожінням здійснювати певні магічні обряди.
– Біжи, Ватю, до ворожки, до баби Чупринихи, – нехай одворожить оте лихо (І. Нечуй-Левицький);
Усі ці чорні маги, чаклуни, астрологи, відьми, цілителі та екстрасенси приваблюють до себе приманками на зразок “приворожу-відворожу, врятую від усіх проблем і хвороб за один прийом, поставлю вічний захист” (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відворожувати — відворо́жувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- відворожувати — ВІДВОРО́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДВОРОЖИ́ТИ, ожу́, о́жиш, док., перех. Ворожінням відвертати від когось нещастя, лихо. — Біжи, Ватю, до ворожки, до баби Чупринихи, — нехай одворожить оте лихо. (Н.-Лев., IV, 1956, 94). Словник української мови в 11 томах