відворожувати

ВІДВОРО́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДВОРОЖИ́ТИ, ожу́, о́жиш, док., кого, що.

Ворожінням здійснювати певні магічні обряди.

– Біжи, Ватю, до ворожки, до баби Чупринихи, – нехай одворожить оте лихо (І. Нечуй-Левицький);

Усі ці чорні маги, чаклуни, астрологи, відьми, цілителі та екстрасенси приваблюють до себе приманками на зразок “приворожу-відворожу, врятую від усіх проблем і хвороб за один прийом, поставлю вічний захист” (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відворожувати — відворо́жувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відворожувати — ВІДВОРО́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДВОРОЖИ́ТИ, ожу́, о́жиш, док., перех. Ворожінням відвертати від когось нещастя, лихо. — Біжи, Ватю, до ворожки, до баби Чупринихи, — нехай одворожить оте лихо. (Н.-Лев., IV, 1956, 94). Словник української мови в 11 томах