1. Словник української мови в 11 томах

відворожувати

ВІДВОРО́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДВОРОЖИ́ТИ, ожу́, о́жиш, док., перех. Ворожінням відвертати від когось нещастя, лихо.

— Біжи, Ватю, до ворожки, до баби Чупринихи, — нехай одворожить оте лихо. (Н.-Лев., IV, 1956, 94).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відворожувати — відворо́жувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відворожувати — ВІДВОРО́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДВОРОЖИ́ТИ, ожу́, о́жиш, док., кого, що. Ворожінням здійснювати певні магічні обряди. – Біжи, Ватю, до ворожки, до баби Чупринихи, – нехай одворожить оте лихо (І. Словник української мови у 20 томах