відвідини

ВІДВІ́ДИНИ, дин, мн.

Прихід або приїзд до кого-небудь з метою провідати, погостювати і т. ін.

Треба було віддячити за відвідини відвідинами, і Ганна Федорівна їхала в Саківку (Марко Вовчок);

Хоч би він так не любив її, а то ще більшого жалю завдав їй своїми одвідинами (Ганна Барвінок);

Відвідини вчителя зразу ж нагадали Мірошниченкові його провину перед школою (М. Стельмах);

Солод не любив раптових відвідин (М. Руденко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відвідини — відві́дини множинний іменник Орфографічний словник української мови
  2. відвідини — Візит|а|, гостина; (дія) відвідування, гостювання, відвідання. Словник синонімів Караванського
  3. відвідини — -дин, мн. Прихід або приїзд до когонебудь з метою провідати, погостювати тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. відвідини — див. зустріч Словник синонімів Вусика
  5. відвідини — ВІДВІ́ДУВАННЯ (прихід або приїзд до кого-небудь із метою провідати, погостювати), ВІДВІ́ДИНИ, ПРОВІ́ДИНИ, ВІЗИ́Т, ВІЗИ́ТА рідко, ВІЗИТА́ЦІЯ заст. (перев. офіційний або традиційний). Він почав пригадувати відвідування батька іншими робітниками (П. Словник синонімів української мови
  6. відвідини — Відві́дини, -дин, -динам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. відвідини — ВІДВІ́ДИНИ, дин, мн. Прихід або приїзд до кого-небудь з метою провідати, погостювати тощо. Треба було віддячити за відвідини відвідинами, і Ганна Федорівна їхала в Саківку (Вовчок, Вибр. Словник української мови в 11 томах
  8. відвідини — Відвідини, -дин ж. мн. Посѣщеніе. Єв. Л. XIX. 44. Ще більшого жалю завдав їй своїми одвідинами. Г. Барв. 168. Словник української мови Грінченка