1. Словник української мови в 11 томах

відвідини

ВІДВІ́ДИНИ, дин, мн. Прихід або приїзд до кого-небудь з метою провідати, погостювати тощо.

Треба було віддячити за відвідини відвідинами, і Ганна Федорівна їхала в Саківку (Вовчок, Вибр., 1937, 122);

Хоч би він так не любив її, а то ще більшого жалю завдав їй своїми одвідинами (Барв., Опов.., 1902, 168);

— Пробачте, будь ласка, за пізні відвідини, я не хотів завдавати вам турботи (Собко, Звич. життя, 1957, 111).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відвідини — відві́дини множинний іменник Орфографічний словник української мови
  2. відвідини — Візит|а|, гостина; (дія) відвідування, гостювання, відвідання. Словник синонімів Караванського
  3. відвідини — -дин, мн. Прихід або приїзд до когонебудь з метою провідати, погостювати тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. відвідини — ВІДВІ́ДИНИ, дин, мн. Прихід або приїзд до кого-небудь з метою провідати, погостювати і т. ін. Треба було віддячити за відвідини відвідинами, і Ганна Федорівна їхала в Саківку (Марко Вовчок); Хоч би він так не любив її... Словник української мови у 20 томах
  5. відвідини — див. зустріч Словник синонімів Вусика
  6. відвідини — ВІДВІ́ДУВАННЯ (прихід або приїзд до кого-небудь із метою провідати, погостювати), ВІДВІ́ДИНИ, ПРОВІ́ДИНИ, ВІЗИ́Т, ВІЗИ́ТА рідко, ВІЗИТА́ЦІЯ заст. (перев. офіційний або традиційний). Він почав пригадувати відвідування батька іншими робітниками (П. Словник синонімів української мови
  7. відвідини — Відві́дини, -дин, -динам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. відвідини — Відвідини, -дин ж. мн. Посѣщеніе. Єв. Л. XIX. 44. Ще більшого жалю завдав їй своїми одвідинами. Г. Барв. 168. Словник української мови Грінченка